МАТВІЄЦЬ ПАВЛО ІГОРОВИЧ

24.08.2001 – 01.01.2025

Волонтер
До повномасштабної війни Павло здобував професійну освіту в Херсоні, навчався на кравця та працював на швейному виробництві. Він мав творчі здібності й любив робити речі власними руками: шив одяг, подарунки для близьких, створював дрібні, теплі речі, у яких відчувалася турбота. Ця здатність піклуватися про інших, помічати їхні потреби й відповідати на них дією стала визначальною рисою його характеру.Після звільнення Херсона Павло свідомо обрав шлях волонтерства. Він долучився до громадської організації «Сильні, бо вільні» і став частиною команди, яка щодня працювала в умовах постійної небезпеки. Для нього не існувало «важких» або «непрестижних» завдань — він робив усе, що було необхідно. Павло доставляв гуманітарну допомогу мешканцям міста й прифронтових сіл, розвозив продукти, гігієнічні набори, побутову техніку, допомагав людям, які втратили майно через обстріли. Він працював на розборі завалів, прибирав будівельне сміття, долучався до відновлення зруйнованих осель і громадських просторів.Після підриву Каховської ГЕС військами рф, Павло разом із волонтерами допомагав постраждалим, розвозив техніку та гуманітарні вантажі, працював як в офісі організації, так і безпосередньо на виїздах. Його колеги згадують, що він завжди знаходив час і сили, не відмовлявся від жодної роботи й щиро радів, коли бачив результат — людей, яким стало трохи легше. Ті, хто знав Павла, говорять про нього як про світлу, відкриту і веселу людину з великим жовто-блакитним серцем. Він умів підтримати словом, жартом, простою присутністю. Його не зупиняв страх — лише бажання бути корисним і потрібним.1 січня 2025 року Павло Матвієць загинув у Херсоні внаслідок російського артилерійського обстрілу. У перший день нового року він перебував у Дніпровському районі міста, де волонтери допомагали ліквідовувати наслідки попередніх ударів і підтримували людей. Черговий обстріл обірвав його життя. Звістка про загибель Павла стала болючим ударом для всієї херсонської громади, волонтерської спільноти та всіх, хто його знав.Павла Матвійця було посмертно відзначено державною нагородою — відзнакою Президента України «Золоте серце».