Вікторія Яришко

1983 — 15.12.2022

волонтерка, парамедикиня
Народилася й усе життя прожила у місті Херсоні. Вона закінчила загальноосвітню школу № 57, з юних років вирізнялася чуйністю, відкритістю та готовністю допомагати іншим. Вікторія була творчою людиною, майстринею художніх виробів, активною учасницею громадського життя, багато працювала з дітьми та завжди знаходила слова підтримки для тих, хто цього потребував.Згодом її життєвий шлях тісно пов’язався з волонтерською діяльністю. Вікторія стала волонтеркою та парамедикинею Товариства Червоного Хреста України у Херсонській області. Протягом багатьох років вона допомагала найуразливішим категоріям населення: людям похилого віку, родинам з дітьми, дітям з особливими потребами. Вона організовувала арттерапевтичні заняття та майстер-класи, розвозила гуманітарну допомогу, готувала їжу на польовій кухні, брала участь у розподілі продуктів, ліків і речей першої необхідності. Колеги й друзі згадували її як надзвичайно енергійну, щиру та віддану справі людину, яка завжди була поруч там, де її допомога була найбільш потрібною.Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну та під час тимчасової окупації Херсона Вікторія не полишила рідне місто, попри постійну небезпеку. Вона свідомо залишалася поруч із людьми, вважаючи своїм обов’язком підтримувати громаду в найважчі часи. Її щоденна праця стала важливою опорою для багатьох мешканців Херсона, які переживали війну, нестачу ресурсів і постійні обстріли.15 грудня 2022 року Вікторія Яришко загинула внаслідок російського артилерійського обстрілу Херсона під час виконання волонтерської місії з надання гуманітарної допомоги. Її смерть стала тяжкою втратою для родини, колег і всієї громади. На момент загибелі Вікторії було 39 років. У неї залишилися чоловік, двоє дітей і мама.Пам’ять про Вікторію Яришко зберігається у серцях тих, кому вона допомогла, і в спільній пам’яті громади як про людину великої внутрішньої сили, людяності та безкорисливого служіння іншим. Її життя є свідченням тихого, але справжнього героїзму цивільних, які, ризикуючи собою, залишалися з людьми у найтемніші часи війни.